Seoreunui Bom

У двадцять дев'ять, на порозі тридцятиліття, оповідачка ловить себе на нескінченних порівняннях. Поряд із подругами в щасливих шлюбах чи тими, хто досяг своїх цілей, вона почувається дрібною й нічим не примітною. На роботі з нею розмовляють зверхньо, бо вона контрактниця, а вдома підштовхують до заміжжя. Вона раз у раз переконує себе, що це нормально й що всі так живуть, аж раптом майже за одну ніч руйнуються і її плани на шлюб, і надія на постійну посаду. Тож у своє тридцятиліття вона ступає геть із порожніми руками.